Володимир Гук. Поезії

[sauveteur]

Кохана ненько ти моя,
Шевченка й Гоголя вітчизна!
Нащадкам нашим хтось – не я –
Залишу спогади про різне.
Мені не можна: мій талан
Не той, що вдачі має пан.
Прости! Я – раб тієї мови,
В якій на різні голоси
Любов до жінки й ковбаси
Одним означується словом.

Володимир Гук

Із цього запису починаю серію публікацій текстів чудового поета і співця, надзвичайної людини, мого друга Володимира Гука. Тексти переважно російськомовні, що, власне, змальовано у його рядках, винесених до епіграфу. Ті, хто знайомий із Володимировою творчістю, знає, що поезії та пісні його мають глибоку внутрішню силу. Далі - дивіться самі.


Девушке из Нагасаки (Сесако Тейко)

Бригадный генерал,
Ругаясь на ходу,
Выходит из особого отдела.
Я зря пообещал,
Что я тебя найду –
Мы завтра по сигналу входим в дело.

Пустынен коридор –
Вчера упразднены
Все кафедры приказом ректората.
Крадёшься, словно вор,
От двери до стены –
На выход, без оркестра и парада.

Осколочный укус,
Команды голоса
Привычны для людей военной касты.
Вчерашний третий курс
Теперь идёт в десант –
Оттуда возвращаются нечасто.

Быть ныне по сему,
И чаю не допить,
И прыгать на бетон аэродрома,
Когда ночную тьму
Заставит отступить
Пожарище еврейского погрома.

В проверочный полёт
Уходим высоко,
Оставив километры за собою,
Свой первый самолёт
Я завалил легко,
А после – еле выбрался из боя.

Горят материки,
Штыки идут в отсев,
И выжить в бойне – ужас, как непросто.
Деревья сожжены,
И вытоптан посев,
И с боем взят Квантунский полуостров.

И если выносить
Потом на строгий суд
Расчётливых, гуманных и отважных –
То всё-таки детей,
Поверьте, не спасут
Четыреста журавликов бумажных!

Напомнив силуэт
Иисуса на кресте,
Прорежет луч строй облачный красиво,
А там «Энола Гей»
Практически взлетел –
И курс возьмёт сейчас на Хиросиму...

Comments

[podhrushnik.livejournal.com]

Ну і де ця бридка потвора, чому він ще не завів собі ЖЖ??? Юро, ти його частіше бачиш, вплинь якось на процес виходу Гука у Інтернет простір!! Заздалегідь дякую.

[sauveteur_d_ua.livejournal.com]

Де-де... там, де потворам і місце - в зоопарку. :)) Начальницькі хвункції заїли, другий день до мене в гості йде, ніяк не дійде.
А до інтернету він ще не скоро дістанеться. Чому, вважаєш, я тут публікації розпочав? Це ж він мені сам тексти і звантажив, бо ж воно проблемно - до інету вилізти, в орлятнику цілими днями сидячи.

[podhrushnik.livejournal.com]

Та отож!