Анахронізми
Thursday, 9 February 2012 13:43![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
sauveteurОсь вам, панове, скажімо, така картинка:
Наша та російська вікі кажуть, що то, мовляв, ілюстрація до першого видання Notre-Dame de Paris Віктора Гюґо. Хоча насправді малюночок зроблено у 1881 році Люком-Олів'є Мерсоном, а роман вперше було видано у 1831 році. Проте, річ не в тім.
Головна цікавинка полягає в тому, що ні у часи змальованих метром Гюґо подій, ні на момент написання роману химер на катедралі не було. Ніяких. Зовсім.
Можемо переконатися:
— світлина 1840 року. Верхня галерея порожня. Не згадані ті химери, звісно, і у романі.
Знамениті скульптури було встановлено на Нотр-Дамі Еженом Віоле-ле-Дюком, відомим архітектором і реставратором, у 1844 році. Ідею було взято з карикатур Оноре Дом'є до першого видання згаданого романа. Отже, мешканці верхньої галереї старовинного катедралу переселилися туди з ілюстрацій до однойменної літературної пам'ятки.
P.S. І на солодке: Noa - Vivre
Ноа брала участь у постановці мюзикла Notre-Dame de Paris раніше від приходу до нього чарівної Елен Сеґара, яку ми звикли бачити у ролі Есмеральди. Кліп, серед іншого, цікавий використаною 3D-моделлю катедрала, на якій непогано видно систему контрфорсів та аркбутанів
— частину каркаса ґотичного храму, що, власне, і є головною відмінністю цього архітектурного стилю, а зовсім не стрільчасті арки чи гострі шпилі.
Наша та російська вікі кажуть, що то, мовляв, ілюстрація до першого видання Notre-Dame de Paris Віктора Гюґо. Хоча насправді малюночок зроблено у 1881 році Люком-Олів'є Мерсоном, а роман вперше було видано у 1831 році. Проте, річ не в тім.
Головна цікавинка полягає в тому, що ні у часи змальованих метром Гюґо подій, ні на момент написання роману химер на катедралі не було. Ніяких. Зовсім.
Можемо переконатися:
— світлина 1840 року. Верхня галерея порожня. Не згадані ті химери, звісно, і у романі.
Знамениті скульптури було встановлено на Нотр-Дамі Еженом Віоле-ле-Дюком, відомим архітектором і реставратором, у 1844 році. Ідею було взято з карикатур Оноре Дом'є до першого видання згаданого романа. Отже, мешканці верхньої галереї старовинного катедралу переселилися туди з ілюстрацій до однойменної літературної пам'ятки.
P.S. І на солодке: Noa - Vivre
Ноа брала участь у постановці мюзикла Notre-Dame de Paris раніше від приходу до нього чарівної Елен Сеґара, яку ми звикли бачити у ролі Есмеральди. Кліп, серед іншого, цікавий використаною 3D-моделлю катедрала, на якій непогано видно систему контрфорсів та аркбутанів
— частину каркаса ґотичного храму, що, власне, і є головною відмінністю цього архітектурного стилю, а зовсім не стрільчасті арки чи гострі шпилі.