sauveteur: (Default)
Эпизод с извержением огня случился в один из дней январской оттепели, когда Вуд возвращался из лаборатории домой, — все в тот же пансион. Кратчайшая дорога шла через негритянский квартал, где была бакалейная лавка, около которой в полдень собиралась целая толпа негров, приходивших греться на солнце, на тротуаре. Мостовая была затоплена водой от края да края. Вуд знал, что натрий, мягкий, серебристый металл, если его бросить в воду, внезапно загорается со взрывом и горит ослепительным желтым пламенем, извергая снопы искр и облака белого дыма. На следующий раз, когда он и его товарищи собрались идти домой обедать, он положил в карман, в маленькой жестяной коробке, шарик из натрия, величиной с грецкий орех. Огромная лужа простиралась между тротуарами, на которых, как всегда, толпились негры, сидя на ящиках и старых стульях перед бакалейной лавкой.

Когда Вуд проходил мимо них, он громко закашлял и на виду у всех плюнул в лужу, незаметно бросив шарик в том же направлении. Раздался страшный удар, полетели искры, и большое желтое пламя поднялось на поверхности воды. За ними разверзся ад — вопли, молитвы, перевернутые стулья, и один голос — громче, чем все остальные, вместе взятые:
«Спасайся, кто может, негры! Этот человек плюнул огнем! На вид он молодой, но только сам Старый Дьявол, сам Старый Сатана умеет это делать!»

© Вильям Сибрук (William Buehler Seabrook): Роберт Вильямс Вуд. Современный чародей физической лаборатории (пер. В. С. Вавилов)

Це був такий собі епіграф. Проте, як можемо спостерігати, з часом у людському сприйнятті ніц не помінялося:
«Спасайся, кто может, негры!» )

Поточне

Saturday, 5 January 2013 19:54
sauveteur: (Feuerwehrmann)
1. Нарешті остаточно облаштувався на Мрії, перетяг туди вміст жж-шечки, налаштував кроспостинґ. Отже, відтепер оригінали записів поститимуться саме тут, а ЩІ можуть, коли що, забиратися до пекла.
Коли хтось не має на Мрії акаунта, може його зареєструвати, або ж може логінитися за допомогою OpenID зі своїм LJ-акаунтом (для цього треба бути залогіненим у ЖЖ, ввести повний URL свого журналу та дозволити підтвердження своєї ідентифікації). Проте, враховуючи періодичні падіння жж-шечки, я радив би таки зробити собі там запасного аеродрома.

2. Чергового разу пригадуючи оце оповідання та оцей пост, підклав облизня жадібним французам: відремонтував і більш надійно переробив перемикач світла (лівий підкермовик) у автівці. Хоча, здавалося би, то французи мають радіти, оскільки машина ще на останньому році ґарантії, і вони не мусили були мені замінити деталь вартістю $150 (!).
А справа ось у чому... )Таким чином, хитрі французи отримають смачненького облизня замість $150 за заміну власного лайна щотри роки.

Отаке от.
Усіх зі святами! :)
sauveteur: (sauvetage)
"Ліфт - не телевізор: якщо по ньому стукати, він псується".
Якщо не стукати - також, буває.

Власне, сабж, старезний, немов лайно плезіозавра (чи там рамфоринха мічурінського - чиїй душі яке миліше), вирішив, що далі не поїде. І не вмовляйте. І пофіг, що ваш покірний є у нього всередині. Це рішення супроводжувалося гуркотом і вібрацією, достатніми для виділення певної кількості адреналіну (ні, не того, що жовтий на підлогу тече, а того, що на α- та β-адренорецептори діє) і певної ж кількості різноманітних слів, які я тут не повторюватиму. Ноги автоматично прийняли напівзігнутий стан (не від страху, а від лютої ненависті через те, що так збільшуються шанси не забити ноги у плечі, летячи з четвертого поверху), а руки навпомацки (бо лампочка там перманентно відсутня разом із патроном) знайшли кнопку "стоп", якою негайно і скористалися. Гуркіт припинився.

Маємо диспозицію: ... )

November 2014

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
161718192021 22
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Tuesday, 25 July 2017 18:31
Powered by Dreamwidth Studios